Luke 5 (BONUT2)
1 Одного разу, коли Ісус знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже, 2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті. 3 Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна. 4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову. 5 Симон сказав у відповідь:―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті. 6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись. 7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати. 8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив:―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна! 9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби, 10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона.І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей. 11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним. 12 Коли Ісус перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи:―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити. 13 Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим!І вмить проказа залишила його. 14 Ісус наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення. 15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб. 16 Він же відходив у пустелю та молився там. 17 Одного дня, коли Ісус навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати, 18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом. 19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом. 20 Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!» 21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?» 22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях? 23 Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“ чи „Встань і ходи!“? 24 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!» 25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!» 27 Після цього Ісус вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» 28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом. 29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом. 30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням:―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками? 31 Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі. 32 Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників. 33 Тоді вони сказали Йому:―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють! 34 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? 35 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні. 36 Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової. 37 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть. 38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки. 39 І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»