Acts 9 (BONUT2)
1 Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника 2 та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок. 3 Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього. 4 Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене? 5 Він спитав:―Хто Ти, Господи?Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку! 6 Налякавшись, він із трепетом сказав:―Господи, що хочеш, щоб я робив?Господь сказав: ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити. 7 Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили. 8 Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск. 9 Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив. 10 У Дамаску був учень, на ім’я Ананія.Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє!Він відповів:―Так, Господи! 11 Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться 12 й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити. 13 Ананія відповів:―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі. 14 І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я. 15 Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю. 16 Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я. 17 Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом». 18 І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений. 19 Потім він поїв, і до нього повернулися сили. Савл залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску 20 й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий. 21 Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?» 22 А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос. 23 Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його. 24 Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його. 25 Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні. 26 Коли Савл прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень. 27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса. 28 І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа, 29 говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його. 30 Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса. 31 Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала. 32 Петро, проходячи через усі міста, прийшов до святих, які мешкали в Лідді. 33 Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований. 34 Петро промовив до нього:«Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся. 35 Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа. 36 У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як «сарна»). Її життя завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила. 37 Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату. 38 Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!» 39 Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними. 40 Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла. 41 Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою. 42 Про це стало відомо у всій Яффі, і багато людей увірувало в Господа. 43 Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.