Luke 20 (BONUT2)
1 Одного дня, коли Ісус навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини 2 й запитали Його:―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу? 3 Ісус сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені: 4 Іванове хрещення було з Неба чи від людей? 5 Вони ж стали говорити між собою:―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?» 6 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком. 7 Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно. 8 Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю. 9 І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час. 10 Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим. 11 Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим. 12 Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з виноградника. 13 Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю до них мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!» 14 Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!» 15 Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника? 16 Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим.Тоді ті, хто слухав, сказали:―Нехай не станеться так! 17 Але Ісус, подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»? 18 Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений. 19 Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу. 20 І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника. 21 Вони запитали Його:―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. 22 Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні? 23 Зрозумівши їхню хитрість, Ісус сказав їм: 24 ―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис?Вони відповіли:―Кесаря! 25 Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже! 26 Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли. 27 Тоді підійшли до Ісуса деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його: 28 ―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові». 29 Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним. 30 Потім другий 31 і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе. 32 Після всіх померла й жінка. 33 Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину. 34 Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. 35 Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. 36 І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння. 37 А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова. 38 Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі! 39 Деякі з книжників сказали:―Учителю, Ти добре сказав! 40 І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання. 41 Потім Ісус запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида? 42 Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, 43 доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“». 44 Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином? 45 Коли весь народ слухав, Ісус промовив до учнів: 46 «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах. 47 Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».