Luke 19 (BONUT2)
1 Ісус зайшов у Єрихон та проходив через місто. 2 І ось один багатий чоловік, на ім’я Закхей, який був старший над митниками, 3 бажав бачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту. 4 Тоді побіг уперед та заліз на шовковицю, щоб побачити Ісуса, бо тією дорогою Він мав проходити. 5 Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору та промовив до нього: ―Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Я повинен залишитись у твоєму домі. 6 Той поспішно зліз і радо прийняв Його. 7 Побачивши це, усі почали нарікати говорячи:―Він зайшов у гостину до грішного чоловіка. 8 Закхей же встав та сказав Господеві:―Господи! Половину свого майна я віддаю бідним і, якщо когось чимось обманув, повертаю вчетверо. 9 Тоді Ісус сказав йому: ―Сьогодні спасіння прийшло в цей дім, адже й він син Авраама. 10 Бо Син Людський прийшов знайти та спасти загублене. 11 Тим, хто це слухав, Ісус розповів притчу, бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже має з’явитися негайно. 12 Отже, Він сказав: —Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати царство та повернутися. 13 Покликавши десятьох рабів, він роздав їм десять мін і сказав їм: «Вкладіть ці гроші в діло, доки я не повернуся!» 14 Але жителі цієї країни ненавиділи його й надіслали посланців слідом за ним, щоб сказати: «Не бажаємо, щоб він царював над нами!» 15 Отримавши царську владу, він повернувся та покликав до себе рабів, котрим роздав гроші, аби дізнатися, який вони отримали прибуток. 16 Перший прийшов і сказав: «Господарю, твоя міна принесла десять мін!» 17 Господар сказав: «Добре, хороший та вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, отримай владу над десятьма містами!» 18 Прийшов другий та сказав: «Господарю, твоя міна принесла п’ять мін!» 19 Господар сказав: «І ти володій п’ятьма містами!» 20 Прийшов третій і сказав: «Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину. 21 Я боявся тебе, бо ти жорстока людина: ти береш те, чого не клав, і жнеш там, де не сіяв!» 22 Господар відповів: «Зі слів твоїх тебе судитиму, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру те, чого не поклав, і жну там, де не сіяв? 23 Чому ж ти не вклав мого срібла в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком?» 24 І сказав присутнім: «Заберіть від нього міну й віддайте тому, хто має десять мін». 25 Вони відповіли: «Господарю, він має десять мін!» 26 Кажу вам, – сказав Він, – тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться. 27 А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною. 28 Сказавши це, Ісус пішов далі в Єрусалим. 29 Коли наблизився до Вітфагії та Віфанії, до гори, що зветься Оливною, Він надіслав двох учнів 30 та сказав: «Ідіть у село, яке перед вами, і як зайдете, то знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть. 31 Якщо хтось спитає вас: „Чому ви відв’язуєте його?“, скажіть: „Господь потребує його“». 32 Посланці пішли й знайшли все так, як Ісус сказав їм. 33 Коли вони відв’язували осля, господарі спитали їх:―Чому відв’язуєте осля? 34 Вони відповіли:―Господь потребує його! 35 І привели осля до Ісуса та, накинувши на нього свій одяг, посадили Ісуса. 36 Коли Він їхав, люди стелили свій одяг по дорозі. 37 А коли Він наблизився до схилу Оливної гори, безліч учнів почали радісно та голосно прославляти Бога за всі чудеса, які вони бачили. 38 Вони викрикували:«Благословенний Цар,Який іде в ім’я Господа!» «Мир на небі й слава на висоті!» 39 Деякі фарисеї з натовпу казали Ісусові:―Учителю, заборони Своїм учням! 40 Але Він відповів: ―Кажу вам: якщо вони замовкнуть, кричатиме каміння! 41 Коли вони наблизились до Єрусалима й побачили місто, Ісус заплакав над ним. 42 Він сказав: «Коли б зрозуміло ти сьогодні, що могло принести тобі мир! Але тепер це приховано від очей твоїх! 43 Прийдуть дні, коли вороги твої оточать тебе валом, обляжуть та стиснуть тебе звідусюди! 44 Вони знищать тебе та вб’ють твоїх дітей, не залишать каменя на камені в тобі, бо ти не впізнало часу твоїх відвідин». 45 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував там. 46 Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“» 47 Ісус навчав у Храмі щодня. А первосвященники, книжники та старійшини народу шукали нагоди вбити Його. 48 Однак не знали, як це зробити, бо весь народ тримався біля Нього, слухаючи Його уважно.