John 20 (BONUT2)

1 У перший день тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. 2 Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!» 3 Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці. 4 Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший. 5 Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов. 6 Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало, 7 а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці. 8 Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив. 9 (Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.) 10 Потім учні повернулися до себе. 11 Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю, 12 і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах. 13 Вони запитали:―Жінко, чому ти плачеш?Вона відповіла:―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали. 14 Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус. 15 Він запитав її: ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш?Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому:―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його. 16 Ісус сказав їй:―Маріє!Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською:―Раввуні! (Що означає «Учителю!») 17 Ісус сказав:―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога». 18 Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!»І вона розповіла їм, що Він сказав. 19 Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!» 20 Кажучи це, показав їм Свої руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа. 21 Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас». 22 Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!» 23 Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені. 24 Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус. 25 Інші учні сказали йому:―Ми бачили Господа!Але він сказав їм:―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю. 26 Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав: ―Мир вам! 27 Потім сказав Фомі: ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір! 28 Фома відповів Йому:―Господь мій і Бог мій! 29 Ісус сказав йому: ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили. 30 Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31 Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.

John 20 (BONUT2)

In Other Versions